Спецпроект

Предмети християнського культу презентували в музеї імені В. Тарновського

5 липня 2013 р. у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського (Вал) відкрилася виставка «Ab ovo. Предмети християнського культу X–XIII століть у зібранні Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського», підготовлена до 1025-річчя хрещення Київської Русі.

Про це пише prostir.museum.

На виставці представлені 70 предметів християнського культу із зібрання українських старожитностей Василя Тарновського та з розкопок і розвідок чернігівських археологів кінця ХІХ – початку ХХІ століть на Чернігівщині.  
Найбільш цікавими є візантійські хрести-енколпіони X–XII ст. Енколпіон (у перекладі з грецької "на грудях") – складений двостулковий хрест-релікварій, призначений для зберігання часточок мощей, Хресного Древа або вторинних реліквій. Зазвичай їх носили поверх одягу. Спочатку енколпіони завозилися з Візантії, але вже з XII ст. поширюється серійне виробництво давньоруських натільних хрестиків та енколпіонів, іконок та амулетів-змійовиків. Для виготовлення хрестів-мощовиків використовували тільки метал, переважно мідний сплав.

Натільні хрестики, репрезентовані на виставці, виготовлені не лише з металу, але й з каменю, кістки та стінки фаянсової посудини.

Привертають увагу іконки – свинцева (Богоматір з немовлям) ХІІ ст. та кам’яна різьблена (Гроб Господній) ХІІІ ст.

Окрім того, експонуються ручні кадильниці-кацеї та лампадка, які використовувалися у церквах та вдома.
Виставка працюватиме до кінця жовтня.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.