Спецпроект

В Криму стартував виставковий проект "Караван старожитностей"

У Феодосійському музеї старожитностей (найстарішому міському музеї України, заснованому в 1811 році) стартував виставковий проект "Караван старожитностей". З 5 липня по 6 вересня 2013 року в музеї послідовно пройдуть 9 "виставок одного експоната" з фондової колекції музею. У ході проекту відвідувачі музею зможуть познайомитися з експонатами, які не представлені в основній експозиції музею старожитностей.

Про це пише prostir.museum.

Під час презентації був озвучений перелік перших виставок проекту "Караван старожитностей" у Феодосійському музеї старожитностей: У перший місяць проекту, в липні 2013 року, відвідувачам музею будуть представлені унікальні книги відгуків відвідувачів музею та раритетні книжкові видання XIX століття з фондів музею.

5 липня-12 липня. "Книги відгуків Феодосійського музею старожитностей" кінця XIX - початку ХХ століття ".

13 липня-19 липня. "Старожитності Босфору Кіммерійського" (1854-го року видання) ".

20 липня-26 липня. "Історія генуезьких поселень в Криму" Н.Н.Мурзакевіча (1837-го року видання) ".

27 липня-2 серпня. "Патерик Печерський" (1803-го року видання) ". Виставка приурочена до 1025-річчя хрещення Київської Русі.

"Караван старожитностей" у Феодосійському музеї старожитностей відкрився виставкою "Книги відгуків панів відвідувачів Феодосійського музею старовини кінця XIX - початку ХХ століття" .. Дана виставка буде експонуватися в музеї з 5-го по 12-е липня 2013 року. На ній будуть представлені унікальні експонати фондової колекції Феодосійського музею старовини - книги відгуків 1874-1884 рр.., 1902-1909 рр.. і 1909-1924 рр.. Відвідувачі виставки зможуть, також, побачити автографи композитора Модеста Мусоргського, поета і художника Максиміліана Волошина, Марини та Анастасії Цвєтаєвих.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.