Спецпроект

Музей ім. О.О. Шовкуненка відзначає своє 35-річчя

Херсонському обласному художньому музею імені О.О. Шовкуненка в цьому році виповнюється 35 років. На честь свята колекція музею поповнилася більш ніж на 3000 робіт художників Херсонщини, Криму, Києва, Донецька, Одеси. Свій внесок зробили живописці та графіки, майстри прикладного мистецтва і скульптори.

Про це пише ks-line.info.

На даний момент у музеї налічується понад 11000 творів мистецтва. Особливий внесок у поповнення музейних фондів також зробили дирекція художніх виставок України, Київська приватна галерея мистецтв "Круг" та музейні працівники.

Провідними музикантами і співаками Херсонщини до дня народження підготовлено музичний подарунок. Це виступ заслуженого артиста України, лауреата республіканських конкурсів Олександра Гоноболіна, народної артистки України, лауреатки міжнародних конкурсів Наталії Лелеки, лауреатки міжнародних конкурсів Інни Кісельнікової, народного артиста України, лауреата конкурсу ім. М.И.Глинки Харіса Ширинського, а також виступ струнного квартету "Пори року".

Крім цього, художники музею спільно з музейними працівниками та спонсорами створили виставку "Дари до ювілею", яка включає мистецтво різного жанру. Всі художники музею є професійними та індивідуальними виконавцями.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.