Спецпроект

Музей Рєпіна хочуть розширити і "оселити" там молодих художників

Площу експозиції Художньо-меморіального музею Іллі Рєпіна в Чугуєві Харківської області планується збільшити - зокрема, це можна зробити за рахунок цокольних приміщень.

Про це пише comments.ua.

Будівля музею потребує ремонту та реконструкції. Також реконструкція очікує меморіальну садибу художника і парк його імені.

"Існують два шляхи досягнення цієї мети: по-перше, можна звернутися до народних депутатів. Якщо Верховна Рада прийме рішення про святкування 170-річчя з дня народження Іллі Рєпіна на державному рівні, це дасть нам можливість більш якісно відзначити цей ювілей і в черговий раз показати всьому світу, яка видатна людина жила і творила на території Харківської області. Другий шлях - реконструкція та реставрація об'єктів культури власними силами. Зокрема, будівлі галереї музею Рєпіна - тут свого часу розташовувався Штаб військових поселень, який згадується в багатьох історичних літописах ", - заявив губернатор Харківщини, Михайло Добкін.

Він зазначив, що наразі є можливість силами обласного бюджету на порядок просунутися в реконструкції. Зокрема, необхідно збільшити площу під експозицію у вже існуючих приміщеннях і забезпечити постійний приплив відвідувачів.

Музей Іллі Рєпіна в Чугуєві

Якою буде ідея реконструкції, яке знадобиться фінансування - протягом півтора місяця визначать фахівці. Губернатор підкреслив, що будівля велика, вимагає масштабних робіт, і слід враховувати сьогоднішні можливості обласного бюджету.

Одним з варіантів Добкін назвав створення центру для виставок молодих художників. Для цього передбачається привести до ладу цокольний поверх будівлі, де майстри-початківці зможуть виставляти свої творіння і проводити різні заходи.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.