Спецпроект

У музеях Донецька - Ніч індустріальної культури

Донецький обласний краєзнавчий музей відкриє свої двері yночі - щоб змінити уявлення про музейному просторі.

Це вже вдруге відбудеться у рамках фестивалю "Друга зміна", повідомляє ngo.donetsk.ua.

Для створення незвичайної емоційної атмосфери шляхом "занурення" публіки в історію Донецького краю будуть вперше використані аудіо - відео інсталяції, спеціально виготовлені для Ночі індустріальної культури.

Час і місце заходу: 6 липня 2013 року, з 18.00 до 2.00 в Донецькому обласному краєзнавчому музеї та в інших місцях Донецька. Також відбудуться заходи в музеї підприємства "Норд", музеї ФК "Шахтар" та деяких інших закладах.

У програмі нічної вистави:

- Живе спілкування з давньогрецьким істориком Геродотом;

- Знайомство з першими поселенцями краю (співробітниками музею, одягненими в стилізований одяг);

- "Ожилі спогади" засновника Донецька Джона Юза і прекрасних юзівчанок;

- Лабіринт із звуків і образів промислового міста;

- Фотосесія з усіма учасниками заходу;

- Можливість приміряти на себе тальм, ротонду, циліндр - одяг старої Юзівки;

- Тільки в цю ніч можна побачити і помацати руками унікальну колекцію друкарських машинок різних часів і спробувати самим "набрати текст", а також зробити свій нічний малюнок в імпровізованій Майстерні друку по тканині;

- Відкриття виставки "Промисловість Донбасу в цінних паперах і документах кін. XIX - поч. XX в. "(З приватної колекції історика Степкіна В.П.).

Дивіться також інші матеріали на теми "Донецьк" і "Донеччина"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.