Спецпроект

Геракли з Євпаторійського музею вирушили на виставку до Києва

27 липня в Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі "Мистецький Арсенал" відкриється Всеукраїнська художня виставка "Велике і величне", приурочена 1025-річчю Хрещення Київської Русі.

Про це пише prostir.museum.

На ній будуть представлені 1000 творів мистецтва з колекції 35 провідних музеїв України. Експозиція виставки буде охоплювати історичний період тривалістю більше п'ятнадцяти тисячоліть - від епохи палеоліту, Трипілля, античних міст Північного Причорномор'я, крізь давньоруське, барокове, класицистичне мистецтво до сецесії, модернізму і постмодернізму. Вперше найцінніші артефакти із зібрань 35 музеїв України зустрінуться в одному часі і просторі. Проект такого експозиційного обсягу, масштабів співробітництва між освітніми і широти географії - безпрецедентне явище в історії Незалежної України.

Три унікальних експоната із зібрання Євпаторійського краєзнавчого музею - кам'яні рельєфи із зображенням Геракла, що відносяться до періоду IV-II ст. до н.е., будуть представлені на виставці. Це - "Апофеоз Геракла", "Відпочиваючий Геракл" і "Геракл що стоїть". Всього в Північно-Західному Криму знайдено 8 рельєфів із зображенням Геракла. Всі вони виконані з місцевого каменю черепашнику і виявлені тільки в цьому регіоні. В інших місцях, де давні греки засновували свої міста, подібних зображень Геракла в камені поки не знайдено.

Поруч з Гераклом завжди присутні його атрибути: шкура вбитого ним Немейського лева, важка сукувата палиця, канфар - посудина для пиття вина, лук і сагайдак для стріл. Цінність рельєфів із зображенням Геракла, виявлених в Північно-Західному Криму, полягає в наявності місцевого своєрідного художнього стилю, який виражається в площинності і схематизмі. Вірогідно, на роботу місцевих грецьких майстрів сильний вплив мали елементи скіфської культури.

Міф про Геракла - сина верховного бога древніх греків громовержця Зевса і смертної жінки Алкмени - народився в глибокій старовині серед дорійських племен. Спочатку Геракла обожнювали і поклонялися йому як богу сонця, а потім стали почитати як героя у всій Греції. Стародавні греки, що заснували більш ніж дві з половиною тисячі років тому свої колонії в Північно-Західному Криму, привезли сюди і свої звичаї, культуру і вірування. У Керкинитиді (нині м. Євпаторія) та її окрузі вони продовжували почитати героя Геракла. Місцеве населення Криму вірило в Геракла як у захисника і покровителя країни та її кордонів. Крім того, цьому міфічному герою греки приписували відкриття багатьох цілющих джерел і грязей і споруджували поблизу її святилища.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.