Унікальні археологічні знахідки Криму їдуть у Німеччину. ФОТО

3 липня у місті Бонн (Німеччина) відкриється виставка "Крим. Золотий півострів у Чорному морі".

Про це ІП повідомила прес-служба Мінкульту.

Експозицію виставки складають експонати з шести українських музеїв: Музей історичних коштовностей України – філія Національного музею історії України, Національний заповідник Херсонес Таврійський (спадщина ЮНЕСКО), Бахчисарайський історико-культурний заповідник, Керченський історико-культурний заповідник, Центральний музей Тавриди та Одеський археологічний музей.

 Фото надані прес-службою Мінкульту

Більше двох тисяч унікальних експонатів вперше експонуватимуться за межами України.

Серед них археологічні знахідки - зразки грецької архітектури, китайські скриньки, сарматське золото, римські монети, єгипетські скарабеї, прикраси гунів та готів, датовані з 5 століття до н.е. до 5 століття н.е., знайдені на території південної України та Криму.

 

Метою виставки є демонстрація переплетення двох культур, злиття східної і західної цивілізацій на одній території України.

 

Ідея виставки виникла на етапі спільних українсько-німецьких археологічних робіт та наукових досліджень. Ініціатором проведення виставки виступила Німеччина.

 

Виставка проходитиме під патронатом Прем’єр-міністра федеральної землі Північний Рейн - Вестфалія Ханнелоре Крафт та експонуватиметься у Боннському Краєзнавчому музеї з 4 липня 2013 року по 19 січня 2014 року.

Дивіться також інші матеріали за темою "Музеї"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.