Спецпроект

На Закарпатті зі старих угорських бункерів зробили інтерактивний музей

Військово-оборонна лінія Арпада, яка складається з тисяч дотів (довготривалих вогневих точок) і бункерів, простяглася по території сучасного Закарпаття. Тепер же підприємливі закарпатці створили там інтерактивний музей, де на вході - німецькі солдати, всередині - рушниці, гранати, передавачі і т.д.

Про це пише timeua.com.

Вчені називають військово-оборонну лінію Арпада однією з помилок угорсько-німецької армії, тому що під час бойових дій об'єкти не використали.

Конструкція закарпатських дотів особлива, притаманна тільки цьому району. Є ДОТи з двома входами, є одномісні, на одного бійця снайпера. Зустрічаються і бетонно-арматурні піраміди на річці. Це теж військові об'єкти, побудовані з метою стримувати танки та іншу військову техніку.

За словами краєзнавця Олександра Богданова, "радянська армія застосувала традиційну суворівську тактику - здійснила обхід. Тобто прийшли розвідники, подивилися - все закрито, і знайшли, що можна через Верецький перевал проскочити. Так і зробили - і зайшли в тил".

Угорські війська відступили, а зведені споруди - підірвали. Їх руйнування продовжила радянська армія. Але місцевим жителям частину угорських "припасів" вдалося зберегти. Раніше в бункерах знаходили продукти, медикаменти і зброю, а зараз - вирішили використовувати самі споруди.

У бункерах винахідливі закарпатці навіть готелі відкривають. А дослідники намагаються дізнатися більше про лінії Арпада, щоб розкопати невідомі підземні тунелі.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.