У Криму реконструюють Балаклавський бій 1854 року. ФОТО

У Севастополі відбудеться військово-історичний фестиваль "Балаклавська балада" - в пам'ять подій Кримської війни 1853-56 років. Покажуть смертельну атаку легкої бригади британської кавалерії - на землі і... в повітрі.

Центральна подія фестивалю - військово-історична реконструкція основних епізодів одного з ключових боїв Кримської війни і першої облоги міста - Балаклавської битви, в тому числі і драматичної атаки легкої кавалерії на артилерійські позиції.

Час і місце заходу: 6 липня о 14:00. Балаклавська долина, селище Первомайське, район Федюхіних висот.

Вхід вільний.

 "Долина смертної тіні" - дорога під Севастополем, усіяна гарматними ядрами. Фото Роберта Фентона, 1855 рік

Над "Долиною смерті" пілотами клубу любителів старовинної авіації "Air Squadron" (Британія) на 27 літаках різних типів буде представлена ​​"Балаклавська балада" - алегорія атаки англійської легкої кавалерії, кульмінаційного моменту Балаклавського бою.

 Похвилинний таймлайн атаки легкої бригади. Сірі цятки - кількість залпів, здійснених гарматами по кавалеристаx із фронту і флангів протягом атаки. А ще ж стріляли і під час відступу...

Учасники фестивалю: Українські та російські військово-історичні клуби та британський клуб любителів старовинної авіації "Air Squadron".

Як відомо, під Бахчисараєм уже кілька років поспіль відбувається військово-історичний фестиваль "Альмінське діло", присвячений Кримській війні.

Східна війна 1853-1856 років велася між Російською імперією й коаліцією Англії, Франції і Туреччини за контроль над протоками з Чорного у Середземне море і нинішніми територіями Румунії та Молдавії. Основні бойові дії розгорталися в Криму, тому війна увійшла у світову історіографію як Кримська.

У ході бойових дій союзникам вдалося сконцентрувати угруповання армії і флоту на Чорному морі і здійснити успішну висадку в Криму десантного корпусу, нанести російської армії низку поразок і після річної облоги захопити Севастополь.

Українці брали участь у боях на обох сторонах фронту, переважно у складі імперської армії та флоту.

 Солдати і офіцери 13-го полку легких драгунів, які залишилися в живих після атаки легкої бригади. Фото Роберта Фентона, 1855 рік

Найбільш драматичною в історії війни вважається катастрофічна за наслідками (здійснена через "зіпсований телефон" усних розпоряджень) атака британської кавалерії під командуванням лорда Кардігана на артилерійські позиції російської імператорської армії під час Балаклавської битви 25 жовтня 1854 року.

Розгляд атаки легкої кавалерії у британському парламенті дивіться у стенограмі засідання Палати громад 29 березня 1855 року.

Дивіться також:

Інші матеріали за темою "Кримська війна"

Інші матеріали за темою "Фестивалі"

Інші матеріали за темою "Реконструкція"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.