МЗС: організовані росіянами розкопки в Криму - незаконні

Міністерство закордонних справ України заявило рішучий протест Російській Федерації у зв’язку з проведенням археологічних розкопок на території Альмінської долини та у місті Севастополь з грубим порушенням норм міжнародного права та законодавства України

За повідомленням Української правди, на окупованих територіях Севастополя і АР Крим в рамках так званого "історико-археологічного проекту" "Крим-Севастополь 2020" російські окупанти організували "розкопки" нібито з метою пошуку останків російських, французьких і англійських солдатів, які загинули під час Кримської війни.

Міністерство закордонних справ України заявило рішучий протест Російській Федерації у зв'язку з проведенням археологічних розкопок на території Альмінської долини та у місті Севастополь з грубим порушенням норм міжнародного права та законодавства України. 

 

Відповідно до положень Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14 травня 1954 року, Російська Федерація як держава-окупант повинна поважати культурні цінності, розташовані на тимчасово окупованій території України,  а також вживати необхідних заходів для їх збереження.

Рекомендаціями Генеральної конференції ЮНЕСКО, що визначає принципи міжнародної регламентації археологічних розкопок від 5 грудня 1956 року, передбачено, що,  у випадку збройного конфлікту, держава, яка окупувала територію іншої держави, повинна утримуватися від проведення археологічних розкопок на окупованій  території.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.