Спецпроект

АНОНС: Виставка живопису Георга Льовендаля в Чернівецькому художньому музеї

Чернівецький обласний художній музей запрошує на відкриття виставки творів художника театру Георга Льовендаля, що організована Фондом Георга Льовендаля (Бухарест, Румунія). Початок заходу - 18 липня 2013 р. о 16.00.

Про це пише prostir.museum.

Георг Льовендаль належав до стародавнього датсько-норвезькому роду; пробував себе в якості актора і балетного танцюриста. У 1915 займався сценографією в Театрі опери Принца Ольденбургского.

У 1918 після смерті батька відправився в Бессарабію. Працював деякий час в дитячому ляльковому театрі в м. Сороки, потім для різних театральних труп в Кишиневі. Виконав декоративні панно для будівлі Дворянського зібрання.

В Бухаресті працював сценографом і режисером у невеликих літніх і водевільних театрах.

У 1926 прийняв посаду художника-постановника Національного театру в Чернівцях, столиці Буковини. Співпрацював з провідними румунськими режисерами Віктором Іон Попа (Victor Ion Popa), Аурелом Іон Майцаном (Aurel Ion Maican), Джорджі Михайлом Замфіреску (George Mihail Zamfirescu), котрі принесли театру в Чернівцях славу провідного авангардного театру Румунії. Зіграв роль у становленні першого лялькового театру в Румунії, відкритого в 1928 як відділення Національного театру Чернівців. Займався живописом, його улюбленими сюжетами були селяни і монастирі Буковини.

Афіша виставки творів Георга Льовендаля

У 1931 став засновником товариства "Друзі мистецтва Буковини", яке почало проводити щорічні осінні виставки. У 1933 його персональна виставка (89 робіт) відбулася в Національному палаці у Чернівцях. У 1935 провів першу персональну виставку в Бухаресті (живопис, малюнки, акварелі). У 1936 його картина "Селянин у зламаній капелюсі" (1935) була придбана для Музею сучасного мистецтва в Брюсселі. У тому ж році (1936) його виставка (141 робота) пройшла в Музеї Карола II в Чернівцях.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.