Спецпроект

В Одеському літературному музеї - виставка арт-об'єктів Сергія Параджанова

У рамках Четвертого Одеського міжнародного кінофестивалю 14 липня в Одеському літературному музеї розпочала свою роботу виставка арт-об'єктів Сергія Параджанова з колекції Будинку-музею режисера в Єревані.

Про це пише prostir.museum.

В Одесу на відкриття виставки приїхав директор Будинку-музею Сергія Параджанова в Єревані і його особистий фотограф - Завен Саркісян, в основному в експозиції представлені його фотороботи. Також відвідувачі можуть побачити колажі, асамбляжі (ассамбляж - техніка візуального мистецтва, споріднена колажу, її "фішка" - об'ємні деталі або цілі предмети, скомпоновані на площині як картина) і особисті фотографії режисера.

На кінофестивалі крім "Тіней забутих предків", в програму ретроспективи фільмів Параджанова увійшли ще три повнометражних картини: "Андрієш" - перший фільм, який зберігся, заснований на молдавській казці про хлопчика-пастуха, що отримав у подарунок чарівну сопілку; метафорична кінопритча "Саят Нова" - оригінальна режисерська версія фільму, раніше відомого публіці як "Колір граната"; і перша стрічка Параджанова після 15 років мовчання - "Легенда про Сурамську фортецю", крім того, короткометражні роботи режисера - незакінчений фільм "Київські фрески", етюд про творчість вірменського портретиста XIX століття "Акоп Овнатанян" і особистий погляд Параджанова на живописну спадщину грузинського художника-примітивіста XIX століття "Арабески на тему Піросмані". Крім того, глядачам ОМКФ-2013 представиться можливість переглянути документальний фільм актора Олександра Кайдановського "Маестро" ("Сталкер", "Свій серед чужих, чужий серед своїх"), присвячений Параджанову. Плівка довгий час вважалася зниклою, однак, єдину, не дуже якісну, її копію все ж вдалося розшукати кілька років тому.

Ретроспектива Параджанова пройде напередодні 2014 року - 90-й річниці з дня народження майстра кінематографа.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.