Спецпроект

В Одеському літературному музеї - виставка арт-об'єктів Сергія Параджанова

У рамках Четвертого Одеського міжнародного кінофестивалю 14 липня в Одеському літературному музеї розпочала свою роботу виставка арт-об'єктів Сергія Параджанова з колекції Будинку-музею режисера в Єревані.

Про це пише prostir.museum.

В Одесу на відкриття виставки приїхав директор Будинку-музею Сергія Параджанова в Єревані і його особистий фотограф - Завен Саркісян, в основному в експозиції представлені його фотороботи. Також відвідувачі можуть побачити колажі, асамбляжі (ассамбляж - техніка візуального мистецтва, споріднена колажу, її "фішка" - об'ємні деталі або цілі предмети, скомпоновані на площині як картина) і особисті фотографії режисера.

На кінофестивалі крім "Тіней забутих предків", в програму ретроспективи фільмів Параджанова увійшли ще три повнометражних картини: "Андрієш" - перший фільм, який зберігся, заснований на молдавській казці про хлопчика-пастуха, що отримав у подарунок чарівну сопілку; метафорична кінопритча "Саят Нова" - оригінальна режисерська версія фільму, раніше відомого публіці як "Колір граната"; і перша стрічка Параджанова після 15 років мовчання - "Легенда про Сурамську фортецю", крім того, короткометражні роботи режисера - незакінчений фільм "Київські фрески", етюд про творчість вірменського портретиста XIX століття "Акоп Овнатанян" і особистий погляд Параджанова на живописну спадщину грузинського художника-примітивіста XIX століття "Арабески на тему Піросмані". Крім того, глядачам ОМКФ-2013 представиться можливість переглянути документальний фільм актора Олександра Кайдановського "Маестро" ("Сталкер", "Свій серед чужих, чужий серед своїх"), присвячений Параджанову. Плівка довгий час вважалася зниклою, однак, єдину, не дуже якісну, її копію все ж вдалося розшукати кілька років тому.

Ретроспектива Параджанова пройде напередодні 2014 року - 90-й річниці з дня народження майстра кінематографа.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.