Спецпроект

У Китаї закрили музей з фальшивками

Влада Китаю закрила музей з фальшивими експонатами в провінції Хебей, який відкрив керівник місцевого відділення китайської Компартії Ван Цзунцюан.

Про це пишуть "Коментарі".

Як з'ясувала влада регіону Хебей, музей у селищі Ерпу не відповідає вимогам законодавства, оскільки в його колекції багато підробок.

Зокрема, на одному з експонатів, який представлено в музеї як вазу династії Цин, намальовані "мультяшні" персонажі. Підпис легендарного імператора Хуан-ді на деяких експонатах містить ієрогліфи сучасної спрощеної китайської, введеної в обіг у 1940-х роках, тоді як епоху правління імператора відносять до 26 століття до нашої ери.

Музей у селі Ерпу був відкритий в 2010 році, на його будівництво пішло 3 роки і 88 мільйонів доларів. За словами місцевих жителів, куратор музею "скуповував все підряд". Представник музею зазначив, що багато експонатів не були перевірені експертами, а музей зазнавав збитків. Коли музей відновить роботу, він не повідомив.

Земля, на якій розташований музей в Ерпу, була викуплена у місцевих жителів девелоперської компанією. Місцеві жителі неодноразово протестували проти будівництва музею. Вони припускають, що Ван Цзунцюан використовував його для відмивання коштів. Радіостанція Radio China зазначає, що подібні музеї нерідко відкриваються в різних регіонах Китаю, власники використовують їх для швидкого збагачення.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.