Спецпроект

У Китаї закрили музей з фальшивками

Влада Китаю закрила музей з фальшивими експонатами в провінції Хебей, який відкрив керівник місцевого відділення китайської Компартії Ван Цзунцюан.

Про це пишуть "Коментарі".

Як з'ясувала влада регіону Хебей, музей у селищі Ерпу не відповідає вимогам законодавства, оскільки в його колекції багато підробок.

Зокрема, на одному з експонатів, який представлено в музеї як вазу династії Цин, намальовані "мультяшні" персонажі. Підпис легендарного імператора Хуан-ді на деяких експонатах містить ієрогліфи сучасної спрощеної китайської, введеної в обіг у 1940-х роках, тоді як епоху правління імператора відносять до 26 століття до нашої ери.

Музей у селі Ерпу був відкритий в 2010 році, на його будівництво пішло 3 роки і 88 мільйонів доларів. За словами місцевих жителів, куратор музею "скуповував все підряд". Представник музею зазначив, що багато експонатів не були перевірені експертами, а музей зазнавав збитків. Коли музей відновить роботу, він не повідомив.

Земля, на якій розташований музей в Ерпу, була викуплена у місцевих жителів девелоперської компанією. Місцеві жителі неодноразово протестували проти будівництва музею. Вони припускають, що Ван Цзунцюан використовував його для відмивання коштів. Радіостанція Radio China зазначає, що подібні музеї нерідко відкриваються в різних регіонах Китаю, власники використовують їх для швидкого збагачення.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.