Спецпроект

В Музеї рибалок у Севастополі знову поповнення

На честь Дня рибалки в Севастопольському музеї історії і розвитку рибної промисловості півдня України, розташованому в Українському культурно-інформаційному центрі, виставлені нові експонати. Виставки Музею рибалок поповнились фотографіями, марками та документами, які належали головному інженеру Севастопольського управління океанічного рибальства, а потім заступнику начальника Управління з капітального будівництва Олександру Сигаєву.

Про це пише gostyam.sebastopol.ua.

Під керівництвом Олександра Сігаєва будувався Палац культури рибалок - тепер Український культурно-інформаційний центр, кінотеатр "Океан", школа № 32 і безліч інших значущих для міста, а особливо для району Камишової бухти об'єктів. Для Палацу культури рибалок він замовив унікальну люстру з кришталю і опалового скла, яка і понині прикрашає УКІЦ. Олександр Сігаєв пройшов усю Велику Вітчизняну війну, отримав Орден Червоної Зірки. Воював у 1943-1944 році у складі Вітебської дивізії, був поранений, перебував у госпіталі.

Музей рибалок лише два місяці тому вже поповнював свою експозицію понад 200 предметами і фотографіями, принесеними ветеранами рибної промисловості та їхніми родичами.

Теми

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.