МЗС Польщі закликало Cейм не нашкодити євроінтеграції України

Радослав Сікорський звернувся до депутатів Сейму Радослав Сікорський звернувся до депутатів Сейму Про це він сказав телеканалу TVN24, повідомляє УНІАН.

"Я закликав би усі політичні сили не робити нічого, що призвело б до того, що Польща стане джерелом зменшення шансів на підписання цієї угоди", - сказав міністр, коментуючи заплановане на 12 липня голосування у Сеймі щодо заяви про Волинську трагедію.

У сьогоднішньому виступі перед депутатами Сейму Сікорський навів історичні приклади того, як непорозуміння між українцями і поляками шкодило інтересам обох народів.

Польські журналісти зазначають, що ряд депутатів правлячої у Польщі партії "Громадянська платформа" заявили про намір підтримати поправку комісії Сейму про те, аби визнати ті події геноцидом. Серед них - колишній міністр юстиції Ярослав Говін.

За визнання Волинської трагедії геноцидом виступає також лідер найпопулярнішої у Польщі опозиційної партії "Закон та справедливість" Ярослав Качинський.

TVN24 зазначає, що профільна комісія Сейму 11 липня підтримала поправку про визнання Волинської трагедії геноцидом лише завдяки тому, що один із депутатів від "Громадянської платформі" підтримав її, порушивши тим самим партійну дисципліну.

Як відомо, 12 липня польський Сейм планує ухвалити заяву щодо 70-ї річниці Волинської трагедії. Більшість політичних сил Сейму, крім урядової партії "Громадянська платформа", підтримують включення в заяву оцінки "геноцид".

Без голосів депутатів ГП, яка представлена у Сеймі 206 із 460 депутатів, ця поправка не пройде. Пряму трансляцію засідання Сейму дивіться тут.

Голова Сейму Ева Копач ("Громадянська платформа") заявила, що вважає за необхідне вжити слово "геноцид" у резолюції Сейму до 70-річчя Волинської трагедії.

Як відомо, 11 липня у Варшаві за участі президента Польщі було відкрито пам'ятник полякам, які стали жертвами Волинської трагедії. Меморіал являє собою 7-метровий хрест, перед яким розміщено 18 брил із назвами населених пунктів на території нинішньої України, які у 1920-39 рр. входили у склад польської держави.

Нагадаємо, президент Коморовський планує 14 липня відвідати Луцьк і вшанувати пам'ять жертв Волинської трагедії 1943-1945 років. Президент Янукович до нього не приєднається.

У червні 2013 року Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як "етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду".

Після цього голова Сенату Боґдан Борусєвіч заявив, що українська сторона теж може звинуватити поляків у здійсненні геноциду над українцями.

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього досі не відбулося.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці. Однак тепер керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"