Знайшли українську фонограму фільму "За двома зайцями"

Фільм Віктора Іванова "За двома зайцями", знятий на київській кіностудії Олександра Довженка в 1961 році, знову буде озвучено українською.

Оригінальну фонограму легендарної картини вдалося знайти в Маріупольському фільмофонді, повідомляє "Дзеркало тижня".

Спочатку режисер Віктор Іванов знімав свій фільм українською - бо картина планувалася для показу на території тільки Української РСР. Згодом, коли фільм став надпопулярним, він був частково переозвучений цими ж акторами російською і виставлений у всесоюзний прокат.

З того часу і досі картина демонструвалася на ТБ виключно в останній - російськомовній - версії.

Як повідомив ZN.ua Іван Козленко (заступник генерального директора Національного центру Олександра Довженка), реставраторам центру вдалося знайти українську фонограму легендарної картини не в Києві, а в Маріупольському фільмофонді.

За словами Козленка, в Маріуполі є великі "поклади" цікавого кіноретро. Там, наприклад, зберігалося більше 50 картин Одеської студії, яких немає навіть у центральному фільмофонді в Києві. І саме зараз триває процес передачі багатьох фільму Центру Довженка.

Що ж до фільму Віктора Іванова, то відреставрована українська звукова доріжка комедії "За двома зайцями" поверне глядачеві живі справжні голоси великих акторів, які працювали в Києві. Це Олег Борисов, Нонна Копержинська, Маргарита Криницина, Микола Яковченко, Наталя Наум.

Таким чином, на думку Козленко, буде відновлена ​​історична справедливість. Адже п'єса Михайла Старицького, за мотивами якої знято фільм, була написана українською мовою. Праоснова цієї п'єси - твір Івана Нечуя-Левицького "На Кожум'яках" - теж українською.

Фільм знімався у Києві, на Андріївському узвозі. Нев'януча популярність стрічки стала приводом для скульптурної композиції Проні Прокопівни та Свирида Голохвастова біля Андріївської церкви.

За словами Івана Козленка, офіційна презентація україномовної версії фільму "За двома зайцями" відбудеться восени на київському міжнародному фестивалі "Молодість".

У планах Центру Довженка - знайти українську звукову доріжку знаменитого фільму Івана Кавалерідзе "Повія", де героїня Людмили Гурченко також говорить українською.

Дивіться також:

1988: Параджанов співає "Вербовую дощечку". ВІДЕО

Рейтинг фільмів Української РСР і решти Союзу. ВІДЕО

Іван Миколайчук. Невідомі ФОТО з життя і смерті

1971: "Червона Рута" - мюзикл про любов шахтаря і гуцулки. ВІДЕО

У Києві показали антирадянську комедію "Шкурник". ВІДЕО

Журнал "Кіно" - часи, коли українські фільми знімалися масово. ФОТО

1970: Богдан Ступка у ролі бандерівця. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Кіно"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.