Уряд передав Нижню Лавру Московському патріархату

75 об’єктів і споруд Києво-Печерської лаври (нижня Лавра) передаються у безоплатне користування чоловічому монастирю Української православної церкви (Московський патріархат).

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Міністерства культури.

"Усі об'єкти заповідника залишаються у державній власності, а лише 75 із них (нижня Лавра), передаються у безоплатне користування монастиреві" – повідомив міністр культури Леонід Новохатько.

"Прийняття урядового розпорядження юридично впорядкує фактично існуючу ситуацію, що склалася продовж десятиліть у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі (чоловічий монастир), - наголосив міністр. - Хочу підкреслити: мова йде лише про безоплатне користування майном, а не про відчуження".

Згідно з нинішнім рішенням уряду, витрати на утримання майна тепер повністю покладаються на релігійну громаду.

Києво-Печерська лавра - один із перших православних монастирів в Україні, "батько" руського чернецтва - був заснований у 1051-му році. В 1159-му році отримав титул Лаври.

У XVII сторіччі активно опирався спробам передати територію Київської митрополії Константинопольського патріархату під юрисдикцію Московському патріарху.

У січні 1918 року більшовицькі війська генерала Муравйова розстріляли під стінами Лаври київського митрополита Володимира.

Рішення про створення державного історико-культурного заповідника на базі пам'яток ансамблю Києво-Печерської Лаври було прийняте у 1926-му році.

У 1988 році Українській православній церкві (Московського патріархату) було передано у користування комплекс будівель і споруд Дальніх печер, а і 1990 році - і комплекс Ближніх печер. На даний час кількість ченців у монастирі - 121 особа.

У 1990 році архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.