Спецпроект

Музей Голокосту отримав пожертвування завдяки інциденту

Музей Голокосту в Х'юстоні розпочав реставрацію старовинного рибальського човна, одного з тих, на борту яких з окупованої нацистами Данії в нейтральну Швецію було вивезено понад 7.200 євреїв.

Про це пише newsru.co.il.

Судно потрапило в Музей Х'юстону близько 5 років тому і потребує термінової реставрації, оскільки його палуба сильно постраждала від дощової води, а обшивка всохла. Проте до цих пір музей, який є безкоштовним, не міг знайти необхідні 200 тисяч доларів на ремонт історичного судна.

Кілька місяців тому один з реставраторів музею, Бред Говард, отримав анонімне голосове повідомлення, що містило образи і погрози антисемітського характеру. Говард розмістив повідомлення на YouTube. За кілька днів цей випадок зацікавив Гленна Лі Бека, журналіста, політичного оглядача і ведучого власного шоу на радіостанції Premiere Radio Networks.

Після того, як Бек розповів про Говарда і рибальський човен своїм слухачам, в музей Голокосту почали надходити щедрі пожертви з різних країн світу. Серед тих, хто допомагає реставрації не тільки грошима, опинився і кваліфікований робітник Джо Бебкок.

"Я не єврей, але батько моєї дружини, датчанки, колись допомагав євреям дістатися порту - возив їх у колясці свого мотоцикла. Тож, я теж маю відношення до цієї історії", - розповів Бебкок.

Теми

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.