Спецпроект

Демонстранти в Єгипті напали на музей

Демонстрації проти президента Єгипту Мухаммеда Мурсі переросли у заворушення. Протестувальники розгромили і підпалили кілька офісів партії "Брати-мусульмани" в районі Ель-Мансури і Танта на північ від Каїра. У центрі Каїра скоєно напад на музей, викрадені десятки експонатів.

Про це пише day.kiev.ua.

У Танті демонстранти почали штурмувати офіс ісламістів після того, як "Брати-мусульмани" почали стріляти в протестувальників. Знищено також представництво партії в Бені-Суейфі в центрі країни.

В неділю на каїрській площі Тахрір зібралися тисячі єгиптян, які вимагають передачі влади від президента Мухаммеда Мурсі до міністра оборони Абдель Фаттаха ас-Сісі. Акція опозиції приурочена до річниці інавгурації Мурсі.

Два роки тому, в ході масових заворушень в Каїрі, мародери напали на Національний музей Єгипту, в якому зберігаються скарби Стародавнього Єгипту. В результаті їхніх дій було знищено деякі експонати Національного музею Єгипту, зокрема, були зруйновані дві стародавні мумії, ще десятки експонатів пошкоджені. Крім того, зловмисники розбили вітрини і розграбували касу музею.

Напад на Національний музей Єгипту відбувся під час заворушень 28 січня.

Цього разу всесвітньо відомий Єгипетський музей, розташований в безпосередній близькості від площі Тахрір, узятий під посилену охорону.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.