Спецпроект

У Берліні відкрився Музей архітектурного малюнку

Перша виставка в новому Музеї архітектурного малюнка присвячена італійському архітекторові 18-го століття Піранезі. Виставлятися будуть і малюнки з колекції Чобана.

Про це пише dw.de.

Відомий архітектор Сергій Чобан, що працює як у Німеччині, так і в Росії, відкрив у Берліні свій Музей архітектурного малюнка (Museum für Architekturzeichnung).

У цьому музеї будуть виставлятися не тільки роботи з колекції Фонду Сергія Чобана, що користується міжнародною популярністю, а й експонати провідних у світі культурних інститутів, говориться в прес-релізі на сайті Tchoban Foundation - Museum für Architekturzeichnung.

Перша виставка в новому музеї під назвою "Пестум Піранезі: Нове відкриття малюнка" (Piranesis Paestum: Neuentdeckung der Meisterzeichnung) почала роботу у вівторок, 4 червня. У ній представлені архітектурні малюнки Джованні Баттіста Піранезі, італійського архітектора і графіка другої половини 18-го століття, з колекції Музею Джона Соуна в Лондоні.

Будівлю Музею архітектурного малюнка було побудовано за проектом архітектурної майстерні SPEECH архітекторів Сергія Чобана та Сергія Кузнецова. Вона являє собою три бетонних куба, покладених один на одного, ніби ящики для зберігання ескізів. Про призначення музею свідчать і рельєфи на стінках кубів, виконані у вигляді відбитків архітектурних малюнків.

Сергій Чобан народився в 1962 році в Ленінграді, закінчив ленінградську Академію мистецтв. З 1992 року працює в Німеччині. У 2006 році заснував спільно з Сергієм Кузнєцовим архітектурну майстерню SPEECH Чобан & Кузнєцов у Москві.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.