Спецпроект

На вихідних Львів запрошує до пересувного музею Іоана Павла II

8 червня, в день приїзду до Львова глави Папської ради християнського єднання, кардинала Курта Коха, в місті пройде безпрецедентна акція "Ніч храмів".

Про це пише delfi.ua.

У цей день всі бажаючі зможуть у нічний час відвідати низку знакових католицьких храмових комплексів, а саме Римо-католицьку катедру, келії Розена на вулиці Винниченка, Вірменську церкву, греко-католицькі храми апостолів Петра і Павла та Пресвятої Євхаристії.

Крім того, напередодні приїзду кардинала Коха, 7 червня, до Львова приїде мобільний музей Іоана Павла II. У ньому будуть представлені особисті речі, маловідомі фотографії та фільми про особисте життя Папи Римського. Експозиція розміститься в 18-метровому автобусі, висотою в 4 метри. Також в музеї можна буде побачити часослов, яким користувався Папа під час щоденної молитви, перо, взуття, лижі, нагрудний хрест, рясу, головний убір та годинник з особистої резиденції в Кастель Гандольфо.

Вхід до музею буде безкоштовним. Він розміститься на площі Ринок, 1 перед міською ратушею і працюватиме до 9 червня включно.

Після цього музей Івана Павла II здійснить вояж по українських містах. Зокрема, він побуває у Хмельницькому, Вінниці, Бердичеві, Житомирі та Києві.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.