Сталін залишається "почесним депутатом" Донецької міськради

Донецька міськрада "трепетно" ставиться до того, що керівник СРСР у 1922-1953 роках Йосип Сталін залишається її почесним депутатом.

Про це повідомляють "Вести" з посиланням на начальника прес-служби Донецької міськради Максима Ровінського.

Сталін був прийнятий у почесні забійники та почесні депутати міськради 9 березня 1924 року, коли місто Юзівка було перейменовуване на честь партійного керівника на Сталіно (у 1961-му перейменоване в Донецьк).

За словами начальника прес-служби, не варто робити з "почесності" Сталіна якусь проблему.

"Кожний час має своїх героїв. У той період на першому місці була професія шахтаря. І те, що Сталін був і почесним шахтарем, і почесним депутатом - це наша історія, від якої ми не збираємося відмовлятися, - підкреслив Ровінський. - А до того, що Сталін залишився почесним гірником і депутатом, у нас ставлення трепетне, як і до будь-якої історії".

За проведеним у лютому 2013 року КМІС соцопитуванням, 74% українців вважають Сталіна жорстоким тираном, а 57% не хочуть більше такого керівника, як Сталін. Позитивно до Сталіна ставляться 22% населення України.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.