Спецпроект

У Севастополі запрацював перший в Україні музей холодних солодощів

У Севастополі з'явився унікальний туристичний і гастрономічний об'єкт - Музей морозива. Він розташовується на території дитячого містечка "Лукомор'я".

Про це пише delfi.ua.

Запланували відкриття музею ще в січні. Це перший подібний музей на території України і другий у світі. Перший музей морозива з'явився в 2012 році в італійському місті Анцола-дель-Емілія.

Особливість севастопольського музею в тому, що тут можна не тільки поласувати різними видами морозива з усього світу (більше 40 сортів), а й познайомитися з історією виробництва, а також безпосередньо поспостерігати за процесом його приготування.

В експозиції закладу представлено безліч технологічних експонатів, за допомогою яких виготовляли і зберігали морозиво. Зокрема, тут можна побачити унікальні макети перших машин для виробництва морозива, перші холодильники для холодних солодощів, різні креманки і прилади для подачі морозива.

Родзинкою експозиції є старовинний велосипед початку XX століття, на якому раніше возили морозиво в Європі.

У літній період музей працюватиме щодня, з 10:00 до 21:00. Вартість дорослого квитка складає 30 грн, дитячого - 25 грн.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.