Онук Сталіна захищає честь діда від російського політика

Онук Йосипа Сталіна Євґєній Джуґашвілі попросив поліцію порушити кримінальну справу про наклеп стосовно політика Лєоніда Гозмана - за відомості, поширені ним в ефірі програми "Поєдинок" телеканалу "Росія 1".

Відповідну заяву було подано в один з відділів поліції Москви, повідомляють "Вести" із посиланням на "Інтерфакс".

"У випуску від 16 травня телевізійної програми "Поєдинок" громадянином Гозманом були публічно поширені завідомо неправдиві відомості, що порочать честь і гідність Й.В. Сталіна", - йдеться в заяві в поліцію онука радянського вождя.

Джуґашвілі зазначає, що Гозман, зокрема, заявив про причетність Йосипа Сталіна до організації вбивства військовослужбовцями НКВД СРСР у лютому 1944 року "від 200 до 600 осіб шляхом їхнього спалення живцем і розстрілу з кулеметів у стайні аулу Хайбах в Чечні".

Онук Сталіна вважає ці відомості завідомо неправдивими. "Дана неправдива інформація раніше вже перевірялася слідчими органами, і їй була дана відповідна правова оцінка", - зазначає у заяві Євґєній Джуґашвілі.

Хайбах - незаселений аул в гірській Чечні, в 1944 році звідти були вислані місцеві жителі. У радянській пресі в 1990 році з'явилися повідомлення, що людей під час війни розстріляли, щоб не вивозити їх за межі республіки.

Як відомо, восени 2010 року Євгеній Джуґашвілі подав позов, у якому просив стягнути з депутатів РФ, які визнали, що Катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна, 100 млн рублів у якості компенсації.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.