Спецпроект

У Борзні на Чернігівщині відкрили Музей лісу

У місті Борзні на Чернігівщині відкрили Музей лісу, створений працівниками Борзнянського лісового господарства.

Про це пише day.kiev.ua.

"Ідея створити Музей лісу виникла вже давно. Надихнув нас на це Андрій Васильович Стрижак. Він був істориком і вчителем у Галайбині нашого району. Писав і видавав книги", - говорить начальник Борзнянського лісгоспу Леонід Стахорський.

Збір експонатів та облаштування музею велися паралельно. Борзнянський таксидерміст (майстер з виготовлення опудал) Сергій Невмолімий створив цілі композиції.

Зібрані в музеї також колекції різних комах (бабок, довгоносиків, клопів, турунів, листоїдів і ін), насіння і листя різних дерев і чагарників, представлені і старовинні ручні деревообробні інструменти, назви яких для нас дуже цікаві - зензубель, шпунтубель, фальцгебель, і самі вироби, які майстрували за допомогою цих інструментів (ярмо для волів, гребінка та ін.)

"Ми його обов'язково будемо розширювати і поповнювати. На даний момент у ньому представлено лише 30% того, що ми запланували, - говорить Леонід Олексійович. - Ліс - дуже цікавий і складний біогеоценоз (взаємообумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов'язаних між собою обміном речовин і енергії. - Авт.). Адже не просто так його називають "зеленими легенями" планети. І ми хочемо своїми експозиціями показати багатство лісу і його значення в житті людини. Хотілося б знайти побільше інформації про людей, які все своє життя пов'язали з лісом. Також плануємо зробити "літаючу" колекцію птахів, прикріпивши їх опудала під стелею музею. У нас є записи голосів кожної пташки, які ми будемо включати під час екскурсій. Дітям це точно сподобається."

Вже зараз Музей лісу радий гостям - всі бажаючі можуть сюди потрапити, попередньо повідомивши про це керівництву лісгоспу. Зараз вже почали надходити замовлення від шкіл на екскурсії, які для учнів проводитимуться безкоштовно.

У селі Ломачинці Чернівецької області на базі Сокирянського лісового господарства цього року також створюється музей лісу.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.