Спецпроект

Представлено макет меморіального комплексу в Бабиному Яру

На проведеному наприкінці минулого тижня в Києві з'їзді Ради піклувальників Єврейського агентства "Сохнут" був представлений макет будівництва меморіального комплексу в Бабиному Яру.

Про це пише jewish.ru.

Олександр Левін, голова Світового форуму російськомовного єврейства і Київської єврейської релігійної громади, представив гостям з'їзду макет дизайну меморіалу.

Комплекс, на думку ініціаторів проекту, покликаний стати символом відродження єврейського життя в тому самому місці, де євреїв намагалися стерти з лиця землі.

Головною особливістю меморіалу, спроектованого київським архітектором Віталієм Васягиним, стане інтерактивний павільйон, який планують обладнати всередині пагорба, поруч із футбольним полем, яке зайняло частину розстрільного рову.

У павільйоні голлівудські фахівці зі спецефектів створять атмосферу осені 1941 року. "У залі буде стояти гавкіт вівчарок, лунатимуть команди фашистських конвоїрів, з боків від відвідувача будуть йти на розстріл приречені євреї, цигани, радянські полонені - все, як це було в 1941 році", - розповів журналістам Олександр Левін.

Перед входом до павільйону планують спорудити фонтан, в якому будуть плавати ліхтарики у вигляді поминальних свічок. Фонтан буде перетинати доріжка, в центрі якої зроблять майданчик у формі зірки Давида. Там же буде зведений єврейський общинний центр.

Фото: segodnya.ua

"Комплекс, частиною якого стане і общинний центр, буде яскравим символом відродження. У тому самому місці, де євреїв намагалися стерти з лиця землі, діти буду вивчати Тору ", - заявив Левін.

Будівництво меморіалу планується розпочати вже цього року, а завершити - в 2015-му. За словами Левіна, зараз ще тривають переговори ініціаторів проекту з міською владою щодо виділення землі під будівництво.

Будівництво меморіалу здійснюватиметься фахівцями з кількох країн. Зокрема, розробку програмного забезпечення для інтерактивних інсталяцій в музеї комплексу розробить американська фірма. Фінансову підтримку проекту нададуть бізнесмени України, Ізраїлю, США та інших країн.

 

З'їзд піклувальників "Сохнута" лише вдруге за 90-річну історію цієї організації проходив не в Єрусалимі.

"Той факт, що з'їзд піклувальників Єврейського агентства проходить на Україні, підкреслює теплі стосунки, що склалися між нашими країнами, і дає можливість якимось чином віддячити українському уряду, українськиим діячам за людське розуміння, яке тут відчувають єврейські громади", - зазначив ізраїльський посол в Києві Реувен Дін Ель.

У понеділок на місці масового знищення київських євреїв у Бабиному Яру відбулася меморіальна церемонія, в якій взяли участь делегати з'їзду піклувальників "Сохнута", в тому числі голова цієї організації Натан Щаранський і міністр будівництва Ізраїлю Урі Аріель.

Урочище Бабин Яр під час окупації Києва у 1941-1943 роках було місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і військовополонених.

Масового винищення зазнали євреї та цигани - за етнічною ознакою, а також партійні та радянські активісти, підпільники, члени Організації українських націоналістів, священики, порушники комендантської години та інші.

Лише за два дні - 29 і 30 вересня 1941 було розстріляно майже 34 тис. євреїв. За різними даними, в Бабиному Яру під час німецької окупації було розстріляно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

Дивіться також інші матеріали за темою "Бабин Яр" і "Голокост"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.