Спецпроект

Мінкульт віддає Німеччині вивезені у 1945 році книги

27 червня в Національній парламентській бібліотеці відбудеться церемонія передачі Україною німецькій стороні 713 книжок з бібліотеки Музею цукру в Берліні.

Німецькі книги були вивезені на територію України під час Другої світової війни і досі зберігалися у фондах бібліотеки Українського НДІ цукрової промисловості в Києві.

Хронологічні межі книжок та видань – 1832-1944рр. Зміст видань стосується наукових і виробничих питань, пов’язаних із цукровою промисловістю. Книги надруковані здебільшого німецькою мовою, є видання англійською, французькою та італійською мовами.

В заході візьмуть участь заступник міністра культури Броніслав Стичинський та посол ФРН в Україні Крістоф Вайль.

Під час заходу планується підписання акту приймання-передачі культурних цінностей між українською та німецькою сторонами.

Передача вивезених в УРСР книг бібліотеці Технічного університету Берліну відбудеться на виконання попередніх домовленостей змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей, зазна

Як відомо, у червні 2013 року канцлер Німеччини Ангела Меркель відмовилася взяти участь у спільному з президентом Росії відкритті виставки в Ермітажі (Санкт-Петербург) через те, що Німеччина вимагає повернення деяких вивезених у 1945-му культурних цінностей, а Росія відмовляється це зробити.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.