Спецпроект

Данці дослідили свої найбільш відвідувані музеї

До списку найбільш відвідуваних музеїв Данії увійшли Музей мистецтв у Кьоге, музей сучасного мистецтва Louisiana, художній музей міста Скаген і Орхуський музей ARoS.

Про це пише donbass.ua.

Зокрема, Музей мистецтв у місті Кьоге (Køge) привернув увагу туристів завдяки циклам виставок вуличного мистецтва і різним лекціям, дискусіям і семінарам.

Музей Louisiana, розташований в 35 кілометрах на північ від Копенгагена, отримав значний приріст числа відвідувачів завдяки збільшенню годин роботи до 22.00 у будні дні. Крім того, тут проходять масштабні виставки, включаючи експозицію робіт Пікассо, яка стала однією з найбільших пам'яток музею в 2011 році.

Художній музей Grenen Kunstmuseum міста Скаген (Skagen), що розташований на самій півночі країни, був відкритий в 1908 році і зараз його колекція налічує майже 2000 полотен. Особливу увагу відвідувачів залучили літні та зимові виставки, а також заходи для дітей.

А Орхуський музей ARoS отримав додаткове число туристів завдяки відкриттю на даху унікальної 150-метрової панорами "Веселка" (Your Rainbow Panorama) відомого дансько-ісландського художника Олафура Еліассона (Olafur Eliasson).

Теми

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.