Спецпроект

Данці дослідили свої найбільш відвідувані музеї

До списку найбільш відвідуваних музеїв Данії увійшли Музей мистецтв у Кьоге, музей сучасного мистецтва Louisiana, художній музей міста Скаген і Орхуський музей ARoS.

Про це пише donbass.ua.

Зокрема, Музей мистецтв у місті Кьоге (Køge) привернув увагу туристів завдяки циклам виставок вуличного мистецтва і різним лекціям, дискусіям і семінарам.

Музей Louisiana, розташований в 35 кілометрах на північ від Копенгагена, отримав значний приріст числа відвідувачів завдяки збільшенню годин роботи до 22.00 у будні дні. Крім того, тут проходять масштабні виставки, включаючи експозицію робіт Пікассо, яка стала однією з найбільших пам'яток музею в 2011 році.

Художній музей Grenen Kunstmuseum міста Скаген (Skagen), що розташований на самій півночі країни, був відкритий в 1908 році і зараз його колекція налічує майже 2000 полотен. Особливу увагу відвідувачів залучили літні та зимові виставки, а також заходи для дітей.

А Орхуський музей ARoS отримав додаткове число туристів завдяки відкриттю на даху унікальної 150-метрової панорами "Веселка" (Your Rainbow Panorama) відомого дансько-ісландського художника Олафура Еліассона (Olafur Eliasson).

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.