Спецпроект

Данці дослідили свої найбільш відвідувані музеї

До списку найбільш відвідуваних музеїв Данії увійшли Музей мистецтв у Кьоге, музей сучасного мистецтва Louisiana, художній музей міста Скаген і Орхуський музей ARoS.

Про це пише donbass.ua.

Зокрема, Музей мистецтв у місті Кьоге (Køge) привернув увагу туристів завдяки циклам виставок вуличного мистецтва і різним лекціям, дискусіям і семінарам.

Музей Louisiana, розташований в 35 кілометрах на північ від Копенгагена, отримав значний приріст числа відвідувачів завдяки збільшенню годин роботи до 22.00 у будні дні. Крім того, тут проходять масштабні виставки, включаючи експозицію робіт Пікассо, яка стала однією з найбільших пам'яток музею в 2011 році.

Художній музей Grenen Kunstmuseum міста Скаген (Skagen), що розташований на самій півночі країни, був відкритий в 1908 році і зараз його колекція налічує майже 2000 полотен. Особливу увагу відвідувачів залучили літні та зимові виставки, а також заходи для дітей.

А Орхуський музей ARoS отримав додаткове число туристів завдяки відкриттю на даху унікальної 150-метрової панорами "Веселка" (Your Rainbow Panorama) відомого дансько-ісландського художника Олафура Еліассона (Olafur Eliasson).

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.