Спецпроект

Німці хочуть назад "трофейні цінності". Росія: "ми заплатили кров'ю"

Канцлер Німеччини Ангела Меркель відмовилася взяти участь у відкритті виставки в Ермітажі "Бронзова доба. Європа без кордонів", яку повинна була відкрити разом із президентом Росії Владіміром Путіним.

Меркель вилетіла до Берліну раніше запланованого, з посиланням на речника голови німецького уряду повідомляє Deutsche Welle.

Зустріч була скасована з ініціативи німецької сторони, оскільки всупереч плану на церемонії відкриття виставки не була передбачена промова Меркель, у якій канцлер Німеччини збиралася торкнутися теми "трофейних цінностей".

До цих цінностей належить і Еберсвальдський скарб - найбільше зібрання золотих виробів Бронзової доби, яке було вивезене радянськими солдатами з Німеччини після закінчення Другої світової війни.

ФРН, посилаючись на міжнародне право, наполягає на поверненні колекції. У свою чергу, Росія заявляє, що вона "заплатила за неї кров'ю своїх солдатів".

Як відомо, у вересні 2012 року Німеччина відмовилася виплачувати Греції компенсацію за збитки, завдані під час Другої світової війни.

У лютому 2012 року Міжнародний суд ООН у Гаазі постановив, що Німеччина не зобов'язана платити компенсації родичам убитих нацистами цивільних громадян.

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій за Першу світову війну, передбачених Версальським мирним договором 1919 року.

Дивіться також інші матеріали за темою "Друга світова війна"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.