Спецпроект

На Закарпатті для туристів відкрили піонерську школу-музей

На Закарпатті туристам пропонують подорож у часі. Для цього там відкрили інтерактивну школу-музей. Він працює в приміщенні, збудованому наприкінці дев'ятнадцятого століття.

Про це повідомляє ua-reporter.com.

Вчителька вітається з учнями чеською мовою . На початку двадцятого століття область входила до складу Чехословаччини, і уроки в школах вели державною мовою. У класі - все автентичне з тих часів - парти, кімната вчителя, мебльована тими ж ліжком і шафою, якою користувався викладач.

Інші класи - свідки радянських часів. Тут на уроці учні - у червоних краватках і пілотках. Діти співають піонерську пісню, навіть навчилися віддавати салют.

Туристам пов'язують краватку. Справа не з легких, зізнаються діти, вчилися не один тиждень.

Експонати для музею місцеві жителі збирали як по всьому селу, так і з інших районів області. І недарма, кажуть селяни. Тому що потік туристів до школи зростає щодня.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.