Спецпроект

Музей Папи Римського Франциска відкриється у Буенос-Айресі

Музей, присвячений життю і діяльності архієпископа Буенос-Айреса кардинала Хорхе Марія Бергольо, який у березні нинішнього року був обраний Папою Римським і прийняв ім'я Франциск, відкриється в липні в кафедральному соборі столиці Аргентини.

Про це повідомило радіо Ватикану.

В експозиції будуть представлені предмети, якими користувався кардинал Бергольо протягом останніх 15 років пастирського служіння в Буенос-Айресі.

Одним з найцінніших експонатів стане кардинальський перстень, який Папа Франциск подарував кафедральному собору після того, як він був обраний понтифіком.

Організатори експозиції сподіваються, що музей Папи Франциска стане одним з найбільш відвідуваних місць у столиці Аргентини.

Музей став другий ініціативою влади Буенос-Айреса і місцевої католицької архієпархії, пов'язаної з понтифіком-аргентинцем. Раніше був створений туристичний маршрут по місцях кардинала Бергольо, який користується великою популярністю. Вона починається в будинку, де народився нинішній папа, і призводить до околиць, в якому він виконав своє служіння.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.