Спецпроект

Музей Папи Римського Франциска відкриється у Буенос-Айресі

Музей, присвячений життю і діяльності архієпископа Буенос-Айреса кардинала Хорхе Марія Бергольо, який у березні нинішнього року був обраний Папою Римським і прийняв ім'я Франциск, відкриється в липні в кафедральному соборі столиці Аргентини.

Про це повідомило радіо Ватикану.

В експозиції будуть представлені предмети, якими користувався кардинал Бергольо протягом останніх 15 років пастирського служіння в Буенос-Айресі.

Одним з найцінніших експонатів стане кардинальський перстень, який Папа Франциск подарував кафедральному собору після того, як він був обраний понтифіком.

Організатори експозиції сподіваються, що музей Папи Франциска стане одним з найбільш відвідуваних місць у столиці Аргентини.

Музей став другий ініціативою влади Буенос-Айреса і місцевої католицької архієпархії, пов'язаної з понтифіком-аргентинцем. Раніше був створений туристичний маршрут по місцях кардинала Бергольо, який користується великою популярністю. Вона починається в будинку, де народився нинішній папа, і призводить до околиць, в якому він виконав своє служіння.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.