Спецпроект

Національний художній музей розширив експозицію до 2000-х років. ФОТО

Національний художній музей України презентує проект "Мистецтво 1960-х – початку 2000-х років: перегони з часом".

Про це повідомляється в прес-релізі музею.

До цього моменту ХХ століття в експозиції музею закінчувалось початком 1980-х. Це була крапка, яка завершувала неоднозначний, але рівний період. Та потреба перетворити відрізок на лінію існувала завжди.

Крапку вирішено прибрати і провести лінію далі. Виставка "Мистецтво 1960-х – початку 2000-х років: перегони з часом" дає продовження музейній експозиції творів минулого століття, аби відтворити більш цілісну й повну картину напрямків, творчих індивідуальностей та визначних явищ.

Виставка, що є логічним продовженням постійної експозиції ХХ століття та певним експериментом щодо формування можливого канону імен та явищ вітчизняного мистецтва 1960-х – початку ХХІ ст., покликана вибудувати лінію українського сучасного мистецтва.

На виставці буде представлено близько 100 творів живопису, графіки, скульптури, об’єктів, фотографії та відеодокументації перформансів, що проходили в музеї. Це роботи з колекції музею, і вони відбивають не тільки  погляд на історію мистецтва другої половини ХХ початку ХХІ ст., а й характер та рівень музейного зібрання. Зокрема у виставці будуть представлені імена, які пов’язані з визначними етапами розвитку українського сучасного мистецтва: Григорій Гавриленко, Олександр Дубовик, Людмила Ястреб, Віктор Маринюк, Тіберій Сільваші, Микола Кривенко, Анатолій Криволап, Олександр Животков, Марко Гейко, Арсен Савадов, Олександр Гнилицький, Олег Голосій та інші.

В рамках виставки буде презентовано спеціальний відеопроект молодого українського художника Івана Світличного, присвячений переосмисленню часу та місця музею в міському просторі. Відео тривалістю 24 години пропонуватиме глядачеві, який знаходитиметься у виставковому залі, бачення зовнішнього "життя" музею. Перебіг часу у відео збігатиметься з реальним часом глядача. На думку художника, такий сюжет не явний для глядача, але він лежить не стільки в площині відео, скільки налаштовує сприйняття на усвідомлення планетарних явищ. Це відео завершуватиме експозицію і засвідчуватиме наше уявлення про музейну колекцію як класику, що вічно оновлюється.

 Іван Марчук Портрет Б.Ступки 1971 полотно, темпера 55х78 см.
Роман Жук Автопортрет грабіжника 2008

Виставку також буде доповнено розширеною експозицією творів художника Романа Сельського (1903–1990).

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.