Спецпроект

У Кирилівській церкві з'явилася екскурсія про її реставраторів

В музеї "Кирилівська церква" (Київ) запроваджується нова екскурсія, присвячена творчості художників-реставраторів XIX століття, які брали участь у реставрації Кирилівського храму.

Про це повідомляє завідувач відділу музею "Кирилівська церква" (входить до Національного заповідника "Софія Київська") Ольга Корольова.

За її словами, що останні 50 років музей відвідували переважно поціновувачі художника Михайла Врубеля, який розмальовував храм XII сторіччя під час його реставрації у XIX сторіччі. Переважно ці екскурсанти приїздили з-за меж України.

"Цікаво, що прийшовши подивитися на живопис Врубеля, ці туристи відкривали для себе унікальний пам’ятник давньоруської архітектури", - зазначає музейник.

За словами Корольової, зараз інтерес до храму-музею з’явився у киян. Тому до трьох оглядових екскурсій та тематичної екскурсії співробітники музею додали ще одну, присвячену творчості решти художників, які брали участь у реставрації - ідеться про митців Київської школи Миколи Мурашка й Івана Їжакевича.

Дивіться також: "Художники Павлівської лікарні. СЛАЙДИ"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.