Спецпроект

Опра Вінфрі дала $12 млн на музей афроамериканської історії

Американська телеведуча Опра Уїнфрі пожертвувала 12 мільйонів доларів на будівництво Музею афроамериканської історії та культури у Вашингтоні.

Про це пише korrespondent.net.

Національний музей афроамериканської історії та культури відкриється в 2015 році і стане 19-м музеєм знаменитого Смітсонівського інституту. Колекція музею об'єднає понад 22 тисяч експонатів.

Для будівництва музею необхідно зібрати 500 мільйонів доларів, половину суми обіцяв виділити конгрес США.

За словами директора музею, Лонні Банча, вже зібрано близько 335 000 000 доларів, 140 з яких пожертвували приватні спонсори. Раніше Уїнфрі вже жертвувала Музею афроамериканської історії та культури мільйон доларів. Її внесок став найбільшим приватним пожертвуванням для нового музею.

Банч також розповів, що до колекції увійдуть деякі атрибути кар'єри Уїнфрі, наприклад, один з мікрофонів, який використовувався у відомому 25-річному шоу телеведучої.

Повідомляється, що на честь Уїнфрі, яка входить до консультативної ради музею, також буде відкрито 350-місний кіноконцертний зал під дахом музею.

Минулого року Опра Уїнфрі очолила список найбільш високооплачуваних жінок шоу-бізнесу за версією Forbes.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.