Спецпроект

В Бахчисараї готують екскурсію по вечірньому Ханському палацу

З 20 червня Бахчисарайський історико-культурний заповідник пропонує нову тематичну екскурсію по вечірньому Ханському палацу - "Бахчисарай. Історія поруч".

Про це пише prostir.museum.

Під час півторагодинної екскурсії відвідувачам запропонують чашку ароматної кави, вони відвідають найпотаємніші куточки палацу, дізнаються, чому так популярна була на Сході система закритих двориків, чому палац отримав назву "Бахчисарай". Гостей чекає захоплююча розповідь про династію Гераїв, про ханів-будівельників палацу, про жительок гарему, про їх захоплення, заняття, про виховання дітей, про традиції та звичаї кримських татар.

Розповідь буде супроводжуватися інсталяціями професійних артистів з ансамблю "Кирим". Гостей познайомлять з традиційною культурою кримських татар: пісні і танці, читання старовинної поезії - ханських газелей, звуки народних мелодій виконаних на старовинних народних інструментах - будуть супроводжувати їх у подорожі по палацу.

Цей проект брав участь у Республіканському конкурсі "Екскурсійна мозаїка Криму", проведеному Міністерством та курортів і туризму АРК в рамках II Міжнародної виставки туристичних маршрутів і екскурсійних програм по Криму "Нове обличчя стародавнього курорту". За підсумками конкурсу вечірня екскурсія по Ханському палацу "Бахчисарай. Історія поруч "стала переможцем у номінації  "Краща тематична екскурсія".

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.