"РЕГІОНАЛ" ХОЧЕ ВЕЛИЧЕЗНИЙ ХРАМ НАД ДНІПРОМ. Фото

На честь 1025-річчя хрещення Русі громадська організація "День Хрещення Русі" збирається звести храмовий комплекс із діорамою біля пам’ятника засновникам Києва на території Старонаводницького парку.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на члена правління ГО Олексія Омельяненка - депутата Київради, голови столичної фракції Партії Регіонів.

"Регіонал" заявляє, що комплекс матиме "духовно-просвітницьку місію", тут можна буде "відчути атмосферу, яка була під час хрещення нашого народу".

 Макет храму з купальнями. Джерело: УНІАН

"Основна ідея комплексу практично така сама, як в Єрусалимі - ви знаєте, там кожен може прийти і поринути у води річки Йордан, щоб відчути себе в ситуації під час хрещення Христа", - зазначив Омельяненко.

Храмовий комплекс планується розташувати за кількадесят метрів від монументу Либеді і її братам

Будівництво храмового комплексу здійснюється з ініціативи президента України Віктора Януковича, наголосив "регіонал". Президенти Росії та Білорусії було запрошено взяти участь у спорудженні комплексу та святкуванні.

Планований вигляд храмового комплексу

Як відомо, цього року проводитимуться урочистості 1025-річчя хрещення Русі в Україні, Білорусії та Росії.

У 2011 році "регіонал" Юрій Мірошниченко пропонував до 1025-річчя хрещення Русі створити Національний православний комплекс на території Десятинної церкви Х ст.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.