Спецпроект

На Львівщині - проти розпалювання ворожнечі між поляками й українцями

Асоціація громадських організацій Львівщини просить не розпалювати ворожнечу між українським і польським народами.

Про це йдеться у розповсюдженій асоціацією заяві.

Ось її текст:

Історія польсько-українських стосунків має складні, інколи драматичні, періоди, які в кінцевому рахунку призводили до трагічних наслідків для обох народів, і з яких користали інші.

Та з відновленням у кінці ХХ століття своєї незалежності, українці і поляки зробили мудрі висновки з минулого, устами своїх президентів, релігійних діячів взаємно попросили вибачення і простили один одного за минуле та почали спільно в мирі та взаємодопомозі будувати польсько-українські стосунки.

Та коли ці добросусідські відносини, що вже почали давати гарні плоди, не вписувались у чиїсь імперіалістичні плани, нас, як це вже нераз було, знову почали нацьковувати один на одного.

Напередодні підписання Україною угоди про Асоціацію з Євросоюзом окремі польські псевдовчені, а за ними і деякі політики, спираючись на фальшиві факти і відверті наклепи, розпалюють антиукраїнську істерику, звинувачуючи українців у геноциді проти поляків.

До цієї кампанії синхронно з українського боку приєднується команда відомого українофоба, активного лобіста інтересів північного сусіда, В.Колісніченка, а також розгортається так званий "антифашистський" рух оскаженілих українофобів та прихильників Митного союзу.

До них дивним чином долучаються деякі галицькі лжепатріоти, котрі перекладають і популяризують в Україні ці антиукраїнські опуси, засновані здебільшого на недостовірних фактах і бездоказових твердженнях.

За усім цим виразно простежується рука єдиного ляльковода. Свідомо чи несвідомо такі "дослідники" та "інтелектуали" об`єктивно виступають ворогами не тільки українського, а й польського народів.

Дивує й обурює їхнє патологічне намагання сіяти ворожнечу, провокувати нове протистояння, щоби знову лилася українська і польська кров на догоду ненаситним вампірам з Півночі.

Громадськість Львівщини різко засуджує будь-які спроби посварити наші народи. Ми закликаємо польських побратимів не піддаватися на ворожі провокації. Не можна жити минулим. Треба разом, у злагоді, будувати спільний європейьский дім, у якому будемо жити ми і наші нащадки. Тож акцентуємо увагу на тому, що нас об'єднує, а не на тому, що роз'єднує.

Під заявою підписалися:

Конгрес української інтелігенції Львівщини
Львівське регіональне суспільно-культурне товариство "Надсяння"
Львівське крайове Братство ОУН-УПА
Львівське обласне Товариство політв'язнів і репресованих
Львівська обласна організація Спілки офіцерів України
Львівська організація Національної cпілки письменників України
Львівське обласне відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів
Ліга творчої інтелігенції Львівщини
Львівське відділення Союзу українок
Львівська обласна організація Спілки політв'язнів України
Суспільно-культурне товариство "Любачівщина"
Львівська обласна організація "Лемківщина"
Львівське обласне суспільно-культурне товариство "Холмщина"
Львівська крайова організація Асоціації українських правників
Львівське міське Товариство "Тернопільщина"
Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.