Заслужений ветеран Підмосков'я виявився нацистським посіпакою

Російське місто Пушкіно (Московська область) струсонув гучний скандал. Місцевий ветеран радянсько-німецької війни Сєрґєй Маслов, який останні 30 років вважався героєм і користувався пошаною, несподівано виявився командиром німецького карального загону.

Факт був оприлюднений за підсумками прокурорської перевірки, повідомляє "МК".

Згідно з офіційною біографією, Сєрґєй Маслов пішов на фронт добровольцем у 1941 році і гідно ніс службу в Червоній армії. В липні 1942 році він, перебуваючи у складі 11-го кавалерійського корпусу на посаді штабного офіцера зв'язку, він потрапив у німецький полон на території Білорусі.

Сам Маслов розповідав, що при цьому він дивом позбутися від важливого донесення, яке згинуло в калюжі лісової багнюки. Німці зберегли йому життя нібито тому, що поважали радянських кавалеристів, і він виховував коней супротивника аж до звільнення американськими військами в 1944 році.

Особливий акцент ветеран робив на тому, що, перебуваючи в німецькому полоні, дуже хотів повернутися додому, в СРСР.

Ветеранські організації Підмосков'я звернули увагу на ряд нестиковок у біографії Маслова - скажімо, у своїх спогадах він виступає в якості майора, то підписується як полковник і кавалер ордена Слави (в той час, коли Маслов був офіцером, таку нагороду отримували лише солдати і сержанти).

В одному з інтерв'ю Маслов розповідав, як командувач 33-ою армією генерал Масленников зняв зі своїх грудей і передав йому орден Червоної Зірки. Однак сам генерал Масленников під час війни командував не 33-ю, а 39-ю армією, а сам орден, нібито отриманий Масловим, чомусь не знайшов відображення в його обліковій картці.

Ветеран Сєрґєй Маслов

Група ветеранів ініціювала прокурорську перевірку. Співробітники Генпрокуратури Білорусі за запитом вислали своїм підмосковним колегам матеріали архівної кримінальної справи, які пролили світло на справжню історію Маслова.

Виявилося, що у 1942 році майбутній герой перейшов на бік вермахту. На допиті він указав місцезнаходження групи радянських офіцерів, що перебувала в лісі, пізніше навчав німецьких солдатів прийомам боротьби з радянськими партизанами.

Зрештою радянський лейтенант отримав чин лейтенанта вермахту, очолив каральний загін і воював проти військ союзників на території Франції, доки не був узятий в полон американцями в 1944 році.

Перебуваючи в полоні, Сєрґєй Маслов неодноразово заявляв американському командуванню про відмову від радянського громадянства. Коли в 1945 році він усе ж опинився в Радянському Союзі, то потрапив під військовий трибунал, який засудив Маслова за співпрацю з ворогом на 10 років і позбавив звання "лейтенант".

У 1980 році Одінцовський відділ військового комісаріату Московської області видав Сєрґєю Маслову безстрокове посвідчення ветерана Великої Вітчизняної війни. При цьому в 1997 році йому було відмовлено в реабілітації на підставі "наявності безперечних доказів його провини".

Однак ця відмова не завадила Маслову користуватися всіма ветеранськими пільгами і почестями, а також отримати безліч медалей, серед яких "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.", "За оборону Москви" і численні ювілейні нагороди.

Сєрґєй Маслов кладе квіти до монументу полеглих радянських воїнів

Маслов не тільки 30 років представляв себе як ветерана ЧА, але й тривалий час був головою місцевої ради ветеранів і непогано вів справи. Йому навіть хотіли поставити пам'ятник, пише "Комсомольська правда".

У листопаді 2011 року тодішній губернатор Підмосков'я Боріс Ґромов вітав місцевих ветеранів з 70-річчям битви під Москвою. Тоді Сєрґєй Маслов разом з іще 23 героями війни отримав ключі від нового автомобіля "Лада Калина".

Днями прокурор Підмосков'я Алєксандр Анікін звернувся до суду з вимогою позбавити 90-річного чоловіка статусу ветерана, а також усіх пільг і нагород. Суд відбудеться в червні.

Дивіться також:

Радянські воїни в німецькому полоні. ФОТО

Фальшиві ветерани. На урочистостях з'являються "ряжені". ФОТО

Янукович звільнив відповідального за ветеранів

Ветерани нагадали Путіну, що половину радянських фронтів очолювали українці

Інші матеріали за темою "Ветерани"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.