АНОНС: Міжнародний науковий семінар "Хронологія радянської культури"

У Ніжині (Чернігівська область) відбудеться міжнародний науковий семінар "Хронологія радянської культури: константи й трансформації" із серії "Studia Sоvietica".

Організатори заходу: НАН України, Міносвіти, Інститут літератури ім. Шевченка, Ніжинський державний університет ім. Гоголя.

Час і місце: 1-4 липня 2013 року. Ніжин, вул. Кропив'янського, 2.

ПРОГРАМА:

1 липня 2013 року

ПЕРША СЕКЦІЯ

Доповіді Миколи Жулинського і Олександра Бойка.

ДРУГА СЕКЦІЯ

11.40 – 12.00 - Конформизм как поведенческая стратегия советского художника: генезис и трансформации
Татьяна Круглова (Россия)

12.00 – 12.20 - Культурные контексты соцреализма и эффект "второго авангарда"
Наталья Полтавцева (Россия)

12.20 – 12.40 - Конвенційно-опозиційне відношення радянської сміхової культури та ідеології
Марина Столяр (Україна)

ТРЕТЯ СЕКЦІЯ

15.30 – 15.50 - Участие белорусской национальной интеллигенции в "Красном Ренессансе"
Алена Маркова (Чехия)

15.50 – 16.10 - Модний Блакитний (перший культ письменника в українській літературі радянського часу)
Олеся Омельчук (Україна)

16.10 – 16.30 - Советский журнал для детей: проблема трансформации идеологических приоритетов
Мария Литовская (Россия)

16.30 – 16.45 - Святкування річниць Жовтневої революції в 1918-1929-х рр.
Оксана Клименко (Україна)

Художня рецепція Жовтня (на матеріалі збірки "Революційна поезія Жовтня")
Марина Довіна (Україна)

2 липня 2013 року

ПЕРША СЕКЦІЯ

10.00 – 10.20 – Ландшафти пам’яті в мілітарному дискурсі совєтського мистецтва
Ірина Захарчук (Україна)

10.20 – 10.40 – Конструирование "народности" советской культуры: пути развития палехской лаковой миниатюры (на материале совещания Всекохудожника 1933 г.)
Людмила Кривцова (Россия)

10.40 – 11.00 – Вузовская интеллигенция и власть в годы Большого террора 1937-38 гг.
Ирина Шилова, Павел Васёв (Россия)

11.00 – 11.20 – Музыкальная интонация имени "Сталин" в произведениях Прокофьева
Екатерина Войцицкая (Україна)

11.20 – 11.40 – "Большой террор" в восприятии современников и представлениях потомков
Светлана Быкова (Россия)

ДРУГА СЕКЦІЯ

16.00 – 16.20 – Советское – просоветское болгарское: литературно-политический проект оттепели в Народной республики Болгарии
Пламен Дойнов (Болгария)

16.20 – 16.40 – Метафоры свободы в фильмах Литовской киностудии по сценариям Ицхокаса Мераса
Лорета Мачанскайте (Литва)

16.40 – 17.00 – Поэтика абсурда в советской драматурги Казиса Саи
Гинта Чингаите-Кизнене (Литва)

17.00 – 17.20 – Драматургія Я. Мамонтова 30-х рр. ХХ ст.: між авангардною драмою і соцреалізмом
Наталія Малютіна (Україна)

3 липня 2013 року

ПЕРША СЕКЦІЯ

10.00 – 10.20 – Поетична творчість Івана Гнатюка: нерадянське в радянській українській літературі 1960-1980-х років
Надія Колошук (Україна)

10.20 – 10.40 – До питання про дезінтеграцію соцреалізму: межі й причини
Наталія Ксьондзик (Україна)

10.40 – 11.00 – Феномен "полочного" кино. Антисоветское как советское
Лилия Немченко (Россия)

11.00 – 11.20 – В. Славкин "Взрослая дочь молодого человека": деструкция советского в контексте проблемы поколений
Лариса Кислова (Россия)

ДРУГА СЕКЦІЯ

15.00 – 15.20 – Довге прощання з соцреалізмом: 1958. 1989. 2005
Ярослав Поліщук (Україна)

15.20 – 15.40 – Современный псевдо-поп-постсоветский общепит в Украине: системно-семиотический анализ
Михаил Тимофеев (Россия)

15.40 – 16.00 – Иркутск ХХІ века: советское в пространстве постсоветского города
Светлана Булатова (Россия)

16.00 – 16.20 – Музеєфікація комунізму в посткомуністичному просторі (досвід України та Росії)
Валентина Хархун (Україна)

Дивіться також інші матеріали за темою "Конференції"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.