Спецпроект

Метрополітан-музей повертає Камбоджі статуї

Нью-йоркський Метрополітан-музей вирішив повернути Камбоджі дві кхмерські статуї X століття, нелегально вивезені з країни.

Про це пише fraza.ua.

Статуї, відомі як "уклінні служителі", прикрашали вхід до зали мистецтва Південно-Східної Азії. Музею їх на рубежі 1990-х років подарував меценат Дуглас Летчфорд. При цьому статуї привезли по частинах, і відновлював їх музей за свій рахунок.

Камбоджійська влада заявила про намір домогтися повернення статуй ще в червні 2012 року, проте тоді керівництво Метрополітан-музею відмовилося розглядати ці вимоги. Тепер владі Камбоджі надали письмові підтвердження незаконності придбання статуй попередніми власниками і їх вивезення з країни. Як заявив прес-секретар музею, керівництво визнало наведені докази більш ніж вагомими, і вирішило повернути "служителів" на батьківщину.

Летчфорд, який подарував музею фрагменти статуй, наразі проходить в США в якості підозрюваного у кримінальній справі про розграбування камбоджійського храмового комплексу Кох Кер і контрабанді творів мистецтва. Слідчі вважають, що він свідомо купував і незаконно вивозив з країни вкрадені з комплексу статуї. Сам Летчфорд провину заперечує.

Слідство не виключає, що отримані аналогічним шляхом експонати виставлені і в інших американських музеях. Адвокат, який представляє в американських судах інтереси камбоджійської сторони, висловив сподівання, що і решта музеїв наслідуватимуть приклад Метрополітану.

Кхмерська імперія існувала на території сучасних В'єтнаму, Лаосу, Камбоджі і Таїланду в IX-XIII століттях. Предмети мистецтва, вивезені з кхмерских храмів, користуються широким попитом серед колекціонерів і нерідко привертають увагу мародерів і контрабандистів.

Теми

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.