У Пітері носіїв "георгіївської стрічки" тролять Маннергеймом. ФОТО

У Санкт-Петербурзі пасажири зафіксували на фото маршрутку з зображенням першого президента Фінляндії Густава Маннергейма і Георгіївської стрічки.

Йдеться про маршрут К-177, який обслуговує компанія "Третій парк", повідомляє "Фонтанка".

Читачі сайту надіслали зображення мікроавтобуса Volkswagen, на якому вміщені портрет Маннергейма, георгіївський хрест і текст "Карл Густав Маннергейм, кавалер ордена Св. Георгія та Георгіївської зброї".

 Фото: ЖЖ soba4kі

У "Третьому парку" повідомили, що не санкціонували такої реклами і назвали її появу "провокацією".

"Ті, хто це зробив, очевидно, переслідують цілі зіпсувати городянам настрій напередодні Дня Перемоги, а також завдати шкоди репутації нашої компанії", - заявив офіційний представник перевізника.

Карл Густав Маннергейм воював у Першій світовій війні у складі Російської імператорської армії, де й отримав Георгіївський орден 4-го ступеня. Після революції 1917 року в Росії очолив армію незалежної Фінляндії, розгромив фінську Червону гвардію.

У 1940 році очолив оборону Фінляндії проти агресії СРСР. З 1941 по 1944 рік Фінляндія була союзником гітлерівської Німеччини і тримала фронт на північ від Ленінграду. У 1944 році Маннергейм підписав перемир'я з Радянським Союзом і оголосив війну Третьому рейху.

Густав Маннергейм, 1942 рік. Видно два (три?) німецькі Залізні Хрести, а от Георгія не вдягнув

Як відомо, російською владою вже кілька років організовується акція "Георгіївська стрічка", спрямована на формування історичної пам'яті про перемогу СРСР у 1945 році.

В Росії існує група активістів, які до 9 травня організовують рух автобусів із портретом Сталіна. У листопаді 2011 року вони обіцяли запустити "сталінобуси" в Севастополі, але потім виявилося, що єдина севастопольська маршрутка, обклеєна зображенням Сталіна, так і не вийшла на маршрут.

Дивіться також:

Георгіївська стрічка: поваги нуль, максимум - пропаганди. ФОТО

Хроніки радянсько-фінської війни 1940 року. ВІДЕО

Зимова війна. Як у фінських снігах загинула елітна дивізія УРСР

Радянський Союз напав на Фінляндію. У Твіттері

1939: Гітлер вітає Сталіна у газеті "Правда". ФОТО

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.