Азаров відкрив пам'ятники татарському асу і рятівнику Януковича

Прем'єр-міністр Микола Азаров узяв участь в урочистому відкритті пам'ятників двічі Героям Радянського Союзу Георгію Береговому та Амет-хану Султану у столичному Парку Вічної Слави.

Про це повідомляє Укрінформ.

"Ці два пам'ятники відкривають Алею героїв Великої Вітчизняної війни, - сказав голова уряду. Вони стоять поруч із пам'ятником тричі Герою СРСР Івану Кожедубу. Поруч з ними будуть відкриті пам'ятники видатним танкістам, піхотинцям, партизанам, і до 70-річчя звільнення Києва від німецько-фашистських загарбників нарешті буде створена перша черга Алеї воїнської слави".

Він додав, що повністю будівництво Алеї воїнської слави буде завершено до початку 2015 року - напередодні 70-річчя Перемоги.

Планується, що на ній буде встановлено 14 бюстів учасників Великої Вітчизняної війни - двічі Героїв Радянського Союзу, які народилися, проживали чи поховані на території України, брали участь у звільненні нашої країни від фашистських загарбників.

Азаров підкреслив, що необхідно виховувати дітей і молодь на прикладах героїчних співвітчизників. Він закликав органи влади на місцях брати приклад з Києва і створювати подібні меморіали у регіонах.

Амет-хан Султан народився в Алупці у родині кримських татар. Велику Вітчизняну війну пройшов від першого до останнього дня. Здійснив понад 600 бойових вильотів, особисто збив 30 і в складі групи - 19 літаків ворога.

Двічі отримав звання героя Радянського Союзу, представлявся і втретє, але у 1956 році  підписав листа до радянського керівництва з проханням дозволити кримськотатарському народу повернутися на батьківщину. Це стало аргументом для влади утриматися від присвоєння високої відзнаки.

Кримськотатарські організації хочуть назвати іменем Амет-хана Султана аеропорт "Сімферополь", цьому опираються комуністи.

Георгій Береговий народився на Полтавщині. Льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу. Першу Зірку Героя отримав за подвиг на фронті Другої світової війни, другу - за політ у космос (на кораблі "Союз-3" в 1968 році).

До війни працював на Єнакієвському металургійному комбінаті. В 1972-1987 роках - начальник Центру підготовки космонавтів. Депутат ВР СРСР. Віктор Янукович особисто зобов'язаний Береговому, який йому допоміг закритити судимість і вступити до КПРС.

У квітні 2011 року в Україні пишно відсвяткували 90-річчя з дня народження Берегового. Подібних за розмахом почестей не удостоювалися ані перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк, ані перший українець у космосі Павло Попович.

Дивіться також інші матеріали за темою "Монументи"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.