Спецпроект

ПАПА РИМСЬКИЙ ВИЗНАВАВ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ

"Люди, які зазнали різанини і гоніння – як під час трьох найбільших геноцидів минулого століття вірмени, євреї та українці – боролися за свою свободу".

Про це сказав Хорхе Маріо Бергольйо – нинішній Папа Римський Франциск – у виданій 2010 року книзі "Про небеса і про землю", передає Укрінформ.

"У той час Османська імперія була могутньою, ішла світова війна, і світ дивився в інший бік", - написав тоді майбутній Папа в розділі "Про Голокост". 

У розділі "Про релігії" Папа Франциск зазначив, що в ХХ ст. великі держави зрівняли з землею міста і села, бо уявили себе Богом.

"Турки вчинили це стосовно вірмен, німці - щодо євреїв, сталінські комуністи - щодо українців", - зазначив майбутній Папа. 

У розділі "Про комунізм і капіталізм" Хорхе Маріо Бергольйо зазначав: "Якщо людина, мріючи про рай, не бореться за свої права, вона дійсно перебуває під владою опіуму. Люди, які зазнали різанини і гоніння – як під час трьох найбільших геноцидів минулого століття вірмени, євреї та українці – боролися за свою свободу". 

Дивіться також інші матеріали за темою "Геноцид"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.