Виставку про антирадянські повстання відвідали більше тисячі харків'ян

З 25 по 27 травня у Харкові, в приміщенні Свято-Дмитрівського храму експонувалася виставка "Народна війна", присвячена українському визвольному руху 1917 -1932 років.

Протягом трьох днів виставку відвідали більш ніж тисяча мешканців міста, повідомляють у Харківському осередну Молодіжного Націоналістичного Конгресу, який був співорганізатором заходу.

Голова Київського товариства "Меморіал" ім. Василя Стуса Роман Круцик розповів про мету експозиції, цікаві факти з історії, та про роботу, що велася над нею.

 

Організаторам уперше вдалося зібрати дані про кількість повстанських загонів та збройних виступів проти окупаційної влади в Україні.

 

"Виставка ламає стереотипи, про те, що повстанський рух в основному розгортався на теренах західної частини нашої держави, - зазначила представниця МНК Олена Лавриненко. - Виявляється, він був і на Східній Україні, та ще й який!"

Дивіться також:

Виставку "Народна війна" викладено в інтернет. ФОТО

"Народна війна". Картинки з виставки. АРТЕФАКТИ

Як черкаські селяни боролися з комуністами у 1920-му

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.