Спецпроект

Кравчук попросив не відкривати музей його імені

Перший президент України (1991-1994), голова Конституційної асамблеї Леонід Кравчук виступив проти відкриття музею свого імені в рідному селі Великий Житин на Рівненщині.

Про це пише korrespondent.net.

"Я поважаю ініціативу односельців, однак я проти того, щоб відкривали музей", - сказав Кравчук.

З ініціативою про створення музею раніше виступили представники міжнародного громадського об'єднання Рівненське земляцтво, до складу якого входять вихідці з Рівненської області, проживають в Києві та за кордоном.

Кравчук також є членом цього об'єднання.

"Я також проти встановлення пам'ятника собі за життя. Ось пройде час - тоді нехай нащадки оцінять, чи потрібен такий пам'ятник", - сказав також Кравчук.

Музей передбачався у вигляді двох кімнат, експонати яких присвячувалися б життю Кравчука до його президентства і в президентський період.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.