Спецпроект

Кравчук попросив не відкривати музей його імені

Перший президент України (1991-1994), голова Конституційної асамблеї Леонід Кравчук виступив проти відкриття музею свого імені в рідному селі Великий Житин на Рівненщині.

Про це пише korrespondent.net.

"Я поважаю ініціативу односельців, однак я проти того, щоб відкривали музей", - сказав Кравчук.

З ініціативою про створення музею раніше виступили представники міжнародного громадського об'єднання Рівненське земляцтво, до складу якого входять вихідці з Рівненської області, проживають в Києві та за кордоном.

Кравчук також є членом цього об'єднання.

"Я також проти встановлення пам'ятника собі за життя. Ось пройде час - тоді нехай нащадки оцінять, чи потрібен такий пам'ятник", - сказав також Кравчук.

Музей передбачався у вигляді двох кімнат, експонати яких присвячувалися б життю Кравчука до його президентства і в президентський період.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.