Історики світу стають на захист соціологічного центру в Москві

Сайт українських істориків Historians.in.ua приєднується до ініціативи колег з німецького часопису "Osteuropa" на підтримку "Левада-Центру" в Москві.

Про це повідомляється на ФБ-сторінці сайту.

Московському аналітичному центру Юрія Левади загрожує небезпека, повідомляє сайт. Прокуратура звинувачує його в тому, що центр, отримуючи гроші з-за кордону і публікуючи результати своїх досліджень, здійснює "політичну діяльність", а тим самим виступає як "іноземний агент".

"Це удар по свободі науки, і ми повинні чинити опір", - заявляють історики.

Підписати міжнародну петицію солідарності на захист "Левада-Центру" можна тут.

Як відомо, днями "Левада-центр" отримав застереження від прокуратури, в якому говориться, що організація займається політичною діяльністю.

За словами директора центру Льва Гудкова, застереження ставить "Аналітичний центр Юрія Левади" у вкрай важку ситуацію, практично змушуючи його припинити свою діяльність в якості незалежної дослідницької соціологічної організації, що веде систематичні опитування громадської думки в Росії.

"Прокуратура фактично підвішує нашу організацію на гачок можливих санкцій, з одного боку, і підриває її авторитет та ділову репутацію, з іншого", - йдеться в заяві.

Гудков зазначив, що Центр не планує припиняти випуск журналу, закривати сайт або коментувати результати опитувань. Наразі керівництво Центру веде консультації з юристами і розглядає можливі виходи з ситуації, що склалася.

Деякі дані соціологічних опитувань "Левада-Центру" можна побачити на Історичній Правді

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.