Спецпроект

У День міста вхід в столичні музеї буде безкоштовним

У період святкування Дня міста на городян і гостей столиці чекає приємний подарунок - 25 і 26 травня вхід до низки музеїв комунальної власності зроблять безкоштовним.

Про це пише delfi.ua.

Так, в суботу, 25 травня, всі бажаючі зможуть безкоштовно відвідати Національний музей українського народного декоративного мистецтва, музей "Київська фортеця", Музей-майстерню І.П.Кавалерідзе і Музей гетьманства.

26 травня Дні відкритих дверей пройдуть у таких музеях:

- Філія Музею історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7):

- Історико-меморіальний музей М. Грушевського (вул. Паньківська, 9);

- Музей культурної спадщини (вул. Московська, 40-Б);

- Літературно-меморіальний музей М. Булгакова (Андріївський узвіз, 13) та філії;

- Київський музей О. С. Пушкіна (вул. Кудрявська, 9);

- Музей Шолом-Алейхема (вул. В. Васильківська, 5-А);

- Музей Партизанської слави (вул. Славгородська, територія "Парку партизанської слави");

- Музей шістдесятництва (вул. О. Гончара, 33-А).

Крім того, у святкові дні безкоштовний вхід буде діяти в музеях:

- Київський національний музей російського мистецтва (вул. Терещенківська, 9)
і його філія - ​​Дитяча картинна галерея (вул. Шовковична, 17/2);

- Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків (вул. Терещенківська, 15-17),

- Музей відомих діячів української культури Л. Українки, М. Лисенка, П. Саксаганського, М. Старицького (вул. Саксаганського, 97);

- Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" (вул. Лаврська, 19);

- Музей книги і кнігодруку (вул. Лаврська, 9);

- Київський літературно-меморіальний музей М. Рильського (вул. М. Рильського, 7);

- Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини (вул. Терещенківська, 5, кв. 1-3);

- Музей театрального музичного та кіномистецтва України (вул. І. Мазепи, 1, корп. 24/26) і його відділення - Київський літературно-меморіальний будинок-музей М. Заньковецької (вул. Червоноармійська, 121).

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.