Спецпроект

Хокейний "Донбас" здав форму в музей. ФОТО

У Донецькому обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка "Спортивна Донеччина", на якій, зокрема, представлений стенд з експонатами, наданими ХК "Донбас" і Федерацією хокею Донецької області.

Про це пише zadonbass.org.

В урочистому відкритті виставки взяли участь срібна призерка Олімпійських ігор в Пекіні, бігунка Ірина Лещинська, бронзовий призер московської Олімпіади зі стрибків у довжину Підлужний та багаторазовий чемпіон та призер Паралімпійських ігор з плавання, Герой України, Віктор Смирнов.

Всього на виставці донеччани та гості міста можуть побачити понад 300 експонатів, які розповідають про історію спорту на Донеччині від Юзівського спортивного товариства до наших днів.

"Унікальність виставки полягає, мабуть, у тому, що тут багато експонатів представлені вперше, наприклад, картки Юзівського спортивного товариства 1911 - це бігові картки, представлені цікаві матеріали Олімпійських чемпіонів", - зазначила завідуюча відділом історії сучасності Донецького обласного краєзнавчого музею Людмила Декурно.

Нові експонати краєзнавчого музею

Хокейний клуб "Донбас" і Федерація хокею Донецької області надали для виставки атрибутику і форму, в якій хокеїсти ХК "Донбас" провели минулий сезон, ігрові светри 2009 і 2011 років, старі зразки ключок, воротарський маску, шайби, програмки, фанатську атрибутику та інше.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.