Спецпроект

При львівському музеї "Арсенал" відкрився ресторан

Днями в підвалах львівського Арсеналу відкрив свої двері перед відвідувачами новий розважальний заклад.

Як розповіли у Львівському історичному музеї, експозиційним відділом якого і є Арсенал, це один з пунктів реалізації інтерактивного музейно-ресторанного комплексу, повідомляє kp.ua.

Розмови про відкриття ресторану в приміщенні Музею-арсеналу ведуться давно. При цьому в мерії б'ють себе в груди, що не допустять такої наруги над пам'яткою архітектури.

У відповідь чиновникам музейники продемонстрували дозвіл Мінкультури, згідно з яким в Арсеналі буде інтерактивний музейно-ресторанний комплекс.

- Ми заручилися підтримкою нового партнера, так як здійснення такого масштабного проекту потребує коштів, - каже заступник директора Історичного музею Тарас Рудько. - Наприклад, у приміщенні, де відкрили ресторан, було дуже волого, а це шкідливо для наших колекцій. У підсумку зайву вологу осушили.

Проте вже 22 травня до міністра культури, прем'єр-міністра і президента мер Андрій Садовий відправив телеграми. Він побоюється за долю пам'ятки національного значення - Музею зброї "Арсенал". Мер просить скасувати відповідний дозвіл Мінкульту.

Зараз біля нового ресторану ще йдуть будівельні роботи. Власники питного закладу добудовують вежі для димоходу та вентиляційних шахт. А тим часом у самому приміщенні ресторану демонструють нові зразки зброї.

"Ми здивовані таким ставленням місцевої влади до нашого закладу, оскільки не віднімали у музею ці підвали, які були в занедбаному стані, - сказала по телефону адміністратор ресторану Ірина. - Крім того, в самому приміщенні ресторану представлені унікальні екземпляри зброї, а на екранах демонструються тематичні відеоролики та фільми. Зовсім не таку реакцію керівництва міста ми очікували ..."

Всі звинувачення відкидають і в Історичному музеї. Як пояснив заступник директора Тарас Рудько, галерея підпорядковується обласній раді. Відповідно, до скарбниці області платять податки власники нового ресторану.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.